ХТО ТИ?

Він завжди був один, принц-напівкровка, обдарований та спраглий до знань, і все це робило його генієм — справжнім генієм магії. Замість спілкування з друзями Северус обирав навчання, однолітки здавалися йому нудними й дурними, і лише одна людина була виключенням з усіх правил — найпрекрасніша в світі дівчина, яка перша стала другом Снейпа.
Не дивно, що потім він закохався. Також не дивно, що Лілі не відповіла взаємністю — такі дівчата, як вона, звичай взагалі не звертають увагу на хлопців, вдягнутих в старий одяг та весь час читаючих книги. Лілі з самого початку не могла бути йому кимось більше, ніж друг.
Але спробуй поясни це закоханому в шістнадцять років — всі "вона тобі не підходить" будуть сприйняти ворожо. Підходить, ще й як підходить, от якби ще до неї весь час не підходив Джеймс, було б взагалі чудово — але бісів Поттер не лишав Еванс у спокої. І Северуса не лишав.
Після сутички біля Чорного Озера Снейп зарікся намагатися — Лілі навідріз відмовилася пробачити його за кинуте зопалу "бруднокровка", і через деякий час почала гуляти з Джеймсом. Северуса більше ніщо не стримувало, і він з головою пірнув до темної безодні, де його, принаймні, чекали знання — не друзі, але саме знання в першу чергу тягнули Снейпа до тих, хто називав себе Пожирачами Смерті.
Смерть Лілі змінила все. Смерть Лілі буквально врятувала магічну Британію, знешкодивши небезпечного темного чаклуна на довгих десять років. Смерть Лілі щось вбила у Северусі, і все його життя з тієї хеллоуїнської ночі звелося до вчителювання, Хогвартсу, підземель Слизерину і дурних дітей, неспроможних зрозуміти найпростіші речі. Суцільний морок, який вів Снейпа до неминучої загибелі — він не сподівався, що виживе. Він мав довести Гаррі до кінця і знайти там власний кінець — це було б найкращим фіналом.
З усіх своїх учнів Северус ніколи нікого не виділяв — у хорошому сенсі. Крім слизеринців, які були улюбленцями декана апріорі, і те, з них професор не міг назвати когось дійсно талановитого. Але все ж були випадки, коли він помічав дітей, трохи більш обдарованих, ніж інша сіра маса, й при цьому не дратуючих своїми знаннями на кшталт Грейнджер. У більшості випадків це були студенти з Рейвенкло — спокійні, розумні, серйозні й працьовиті.
Але навіть для найталановитіших дітей Снейп не влаштовував додаткових занять. Репетитором він бути не збирався, необхідні знання ті, хто слухає вухами і думає головою, отримують на уроках, і свій вільний час він міг витратити хіба що на покарання, де не треба було вчити, а лише дати завдання, наприклад, різати слимаків, і займатися в цей час чимось своїм. Ніщо не змінило б думку Снейпа, та й ніхто не бажав після неприємних усім годин ще й терпіти прискіпливого професора в час законного відпочинку.
Коли з ним зв'язався Хікару Міто, редактор відомого журналу про зілля, та запропонував угоду: позайматися з його племінницею взамін на можливість друкувати в цьому журналі свої статті — Снейп дуже серйозно замислився і зрештою погодився.
Чоу Чанг вчилася на Рейвенкло, грала в квіддіч і була тією самою студенткою, про яку мріє кожен викладач — ввічлива, слухняна, тиха, розумна і ніколи не створююча проблем. Згодом виявилося, що Чоу, окрім цього, дуже цікава людина, яка може розповісти багато речей, що не викличуть у Северуса позіхання. Згодом виявилося ще багато чого — але Темний Лорд повернувся, кавалер Чоу був убитий, а Снейп мав, в свою чергу, вбити Дамблдора.
У цьому театрі абсурду та смертей не було місця Чоу. Нехай летить в свою Японію — що вона взагалі забула в Лондоні?

ХТО Я?

Моя Чоу доволі сильно відрізняється від того образу, що був показаний в книгах і фільмах. Фільми взагалі до неї відношення не мають. Вона народилася в Японії, хоча її батько китаєць, і тому я використовую в її сюжеті багато японських фішок, вона не зустрічалася з Гаррі, не цілувалася з ним і не влаштовувала йому сцени зі слізьми. А з Седріком трохи зустрічалася, але це не кохання, а так, захоплення.
Щодо гри — в мене є дві версії сюжету:
— перша дуже дивна: в процесі спілкування/навчання Снейп закохується в Чоу (цілком взаємно), не помирає, тому що вона задіює оммедо, і в результаті ритуалу обидва, і Снейп, і Чоу, втрачають здатність старіти. Звучить це химерно, але насправді я можу пояснити майже все. Або зовсім все. Сама Роулінг казала, що японські чарівники не люблять ділитися секретами, так чому б не вплести в ці секрети щось із легенд?
— друга версія — проста взаємодія учителя й учениці, без закоханості.

Зі мною про все можна домовитися: розмір та частота постів, оформлення чи його відсутність, заголовні літери чи лапслок — все це я можу/вмію/практикую, якщо практикує співгравець. Хіба що від першого лиця гра для мене незручна, віддаю перевагу третьому. І головне, прошу, не зникайте безвісти!

Контакти:

Мова гри:

гостьова → приватні повідомлення

українська

Benedict Cumberbatch

засинати в горах — просинатись в морі
з тінями довкола танці вести©

Доктор Стівен Стрендж, Вартовий Нью-Йоркського Святилища

Про Стівена:
- Колишній нейрохірург. Один із наймогутніших магів у історії Землі, що відмовився від звання Верховного Мага на користь Вонга. 
- Бачив завершення битви з Таносом чотирнадцять мільйонів разів і не поїхав зозулею.
- Допомагаючи підліткам, ефектно розхитав склепіння Мультивсесвіту на своїй ділянці, попутно здобувши третє око і не здобувши Крістін.
- Вимушена нянька для підростаючого покоління супергероїв і голова Месників у тому розумінні, в якому вони існують наразі.
- Король сарказму. Перебуває у дивних відносинах із власним плащем.
Мої пропозиції щодо гри:
«Я твій Мультивсесвіт хитати, ти мене ловити і навіть якось спіймати». Коротше, мені здається, після подій «Мультивсесвіту божевілля» Стрендж почне все більше заглиблюватися в концепцію подорожей між світами і зрештою має зустрітися з Сільві, яка посприяла нестабільності подій. Знаючи давнє ставлення Стренджа до Локі, навряд чи це буде приємна зустріч, а друзями вони стануть хіба що всупереч обставинам. Утім, я бачу в їхній взаємодії багато потенційних пригод і цікавинок: Сільві знає про Мультивсесвіт надзвичайно багато, і має дещо іншу модель поведінки, ніж знайомий Стівенові Локі з його версії реальності.
Ну і взагалі, я буду дико рада появі одного зі своїх улюблених героїв. Виходячи з того, що каст Marvel наразі складається аж із пари люде, ми можемо ліпити з історії «після МоМ» буквально все, що захочемо. Стрендж може оживити Старка, наприклад, витягнувши з якогось паралельного всесвіту. Або перейти на темну сторону і чудити звідти, переводячи стрілки на виявлений виводок Локі-варіацій. Або вдочерити Америку Чавез і всиновити Пітера Паркера.
Коротше, ви вільні робити з героєм майже все, чого вам хочеться, а точки перетину знайдемо.

зв'язок

мова написання постів

гостьова/приватні повідомлення (потім – Telegram)

українська

породи: сомалійський або абіссінський кіт, а також можлива і інша зовнішність

До свого роду — хоч через воду.

неканон, єдиноутробні сестри і брати, 12 повнів

Шукаю єдиноутробних братів і сестер, які могли залишити матір і відправитись вивчати світ. Можливо, ви вирішили взяти приклад з мене і сестри, яка пішла слідом за мною, коли нам було 8 повенів, а можливо була інша причина. Цього я не знаю, але думаю, що коли ми зустрінемось, ви розкажете, як поживали, коли я пішла.
Ви можете бути схожі до мене, такі же руді/мідні/червоношерстні, а можемо відрізнятися бо руду шерсть мав тільки тато, якого ми ніколи не бачили. Ми можемо бути в дружніх стосунках, а можемо мати натягнуті відносини. Можливо, хтось з вас вважає мене зрадницею родини, бо я перша, хто вирішив піти. А можливо... існує ще якась причина.
Як би там не було, я буду рада вас зустріти і поспілкуватися. А буде короткочасна зустріч, чи довготривала - покаже час.

зв'язок

мова написання постів

гостьова, повідомлення на форумі, телеграм

українська

punch your lights out, hit the pavement
that's what I call entertainment
causin' problems makes you famous
all the violence makes a statement

Jujutsu Kaisen

буду радий бачити кожного, бо без вас мені тут навіть війну оголосити нема кому. чесно скажу, сам у цьому фандомі новачок і не все знаю, тому для мене не стільки принципове знання всесвіту, скільки бажання його разом досліджувати і фантазувати на тему. зроблю все, що від мене залежить, щоб вам було комфортно с:

зв'язок

мова написання постів

гостьова/приватні повідомлення, пізніше можна і тг

укр/рос

ХТО ТИ?

Лейна — винятково прекрасна жінка. Висока, струнка, з довгим золотисто-білим волоссям, які спадають їй нижче плечей — Лейна успадкувала красу істинних Таргарієнів від своєї матері, а сміливий і нерозважний дух від батька.
Після смерті першої дружини Візеріса I великий мейстер Рунцітер став схиляти короля до нового шлюбу і в якості дружини пропонував леді Лейну Веларіон. Рунцітер вказував, що, взявши дівчинку за дружину, Візеріс зможе залагодити конфлікт, що виник між Залізним Троном і Дріфтмарком, а Лейна неодмінно буде чудовою королевою. Але Візеріс вважав за краще взяти за дружину Алісенту Хайтауер, що викликало невдоволення лорда Корліса і посилило напругу між домами, але не стурбувало саму Лейну.
Незабаром Лейна була заручена з сином Морського владики Браавоса, але його батько помер перш, ніж вони змогли одружитися, а сам син виявився  марнотратним дурнем, бо втратив багатство і могутність своєї сім'ї до появи в Дріфтмарку. Не маючи можливості позбутися небажаного нареченого, проте не бажаючи нарешті влаштувати їхній шлюб, лорд Корліс неодноразово відкладав весілля. Деймону прийшлось вчинити як справжньому лицарю — він вбив небажаного нареченого і сам одружився на доньці Морського Змія.

ХТО Я?

Одні кажуть, що Деймон Таргарієн закохався у Лейну Веларіон, лише поглянувши їй у вічі. Інші в свою чергу заявляють, что донька владики Дріфтмарка була для брата короля лише можливістю возвиситись. Як би там не було, але буде цікаво заглянути всередину цих стосунків, і поміркувати чого ж там було більше — розрахунку чи почуттів? Адже не буде таємницею те, що Деймон все ж таки був досить захоплений Лейною, з якою мав досить багато спільного.
Також досить близькими їхнє подружжя було з Рейнірою, дружиною брата Лейни. Вони втрьох також багато часу проводили разом, через що багато непристойних пліток почало блукати слідом за ними.
Як би там не було, але життєвий шлях Лейни — обмежений і закінчився тоді, коли у неї все життя було ще попереду. Але для гри нам епізодів у насиченому житті Таргарієнів-Веларіонів нам вистарчить. Я більше схиляюсь до гри довкола книжкового варіанту, тому і уявляю собі Лейну — не такою, як у серіалі.

Контакти:

Мова гри:

гостьова/приватні повідомлення

укр

ХТО ТИ?

Ми познайомилися ще до того, як нас перевели на Нормандію під командування капітана Андерсона, але не знали один про одного майже нічого. Ти здався мені тоді вмілим біотиком і просто порядною людиною, але ми обидва тримались осторонь через тяжкі випробування у минулому. Наша дружба почалася набагато пізніше, зі смерті бойового товариша на Іден Прайм, коли я прийшов до тями після видінь від протеанського Маяка, і ти перший після доктора Чаквас та капітана Андерсона спитав про мое самопочуття.
У медичній карті в графі психологічного опису з часів Акузи у мене стоїть особлива примітка про те, що я важко знаходжу спільну мову з іншими та надаю перевагу поодиноким завданням, і головною рекомендацією для мого підвищення по службі завжди був розвиток комунікаційних здібностей. Тож коли я очолив Нормадією, буденним ритуалом стали візити до кожного з членів команди для налагодження робочих стосунків. Я просив оцінки наших місій та розпитував про особисте, але найбільше запам'ятав саме твою історію, бо вона перегукувалася з моєю.
Коли мені довелося залишити Ешлі на Вермайрі, я бачив, що ти відчував свою особисту провину, адже я вибрав врятувати тебе, незважаючи на наші з Ешлі стосунки. І тоді, коли ми застрягли на Цитаделі, я був спустошений через нашу бездіяльність, але ти сів біля мене поговорити — не як із своїм капітаном, а як з живою людиною, щоб повернути мені віру в нашу справу.
Ми пройшли тоді так багато, що в якийсь момент я вперше відчув, що таке родина. У дитячому будинку на Землі я уявити собі не міг нічого подібного, але через стільки років у мене нарешті з'явився справжній брат. Я не знаю, що ти пережив, коли сталася аварія на Алкері, — я бачив лише жах в очах Джокера, що викрикнув моє ім'я перед тим, як остання рятувальна капсула зачинилася. У мене було стільки втрат, що не можна й перелічити, але я ніколи не втрачав рідних, — як ти.
Я шукав тебе, коли через два роки прийшов до тями. Шукав і відчував провину за те, що підвів свою команду та змусив пережити цю катастрофу, але не міг уявити, що наша наступна зустріч буде такою болючою. Ти, напевно, вважав мене зрадником, і навіть той лист зі спробою примирення не погасив мій та твій гнів, бо ми вперше опинилися по різні боки барикад. Чи міг ти мені пробачити те, що я почав працювати на "Цербер"? Чи міг я пробачити тобі те, що ти не зробив те саме, щоб врятувати Галактику?
Після того, як я повернувся на Землю, ти відвідав мене лише раз. Ми спробували вдати, наче все те, що сталося, не змогло нас змінити та налаштувати один проти одного. Але воно змогло. Ти підозрював мене у співпраці з Привидом, автоматною чергою звинувачуючи у всіх бідах, наче після проекту "Лазар" я перестав бути собою. А я злився на тебе через те, що ти не віриш мені, — мені! — та не мав наміру нічого тобі доводити. Я знаю, що якщо б ми не були так близькі, наша взаємна лють ніколи б не довела нас до цього, але ми поглянули через приціл, коли мало не застрелили один одного, і стіна між нами нарешті впала.
Наша дружба складна, контроверсійна, сповнена болю від зради та нерозуміння, вона не здатна існувати інакше, — як і ми. Ти можеш вбити мене, а можеш вмерти за мене, але не залишишся осторонь, тому що ні з ким до мене та ні з ким після мене не буде того, що є у нас.

ХТО Я?

Я бачу багато можливостей для взаємодії Шепа та Кайдена, бо вірю в те, що їх дружба може бути більш глибинна, ніж з іншими членами команди. Саме Кайден проходить із ним шлях до перемоги від самого початку, і тільки він спостерігає, як ця війна міняє того Шепа, якого він знав до Женців.
Грати нам точно буде що: по-перше, багато сцен "за кадром" — будемо заповнювати білі плями та напрацьовувати хедканони, по-друге, переосмислення того, що в кадрі лишилось — щось можемо додати чи трохи змінити для реалізму або драматичності, по-третє, життя після перемоги — мій Шепард вибрав "червону" кінцівку, тож залишився в живих, що дає цілий простір для обігравання наслідків та подальших подій. Я також дуже ідейний у плані альтернативи, тож можу запропонувати багато чого поза каноном.
У стилі написання постів я не перебірливий. Пишу від 4 до 8 тисяч символів, але намагаюся не дуже словоблудити. Маю звичку виділяти пряму мову напівжирним, але можу писати взагалі без тегів, якщо так співгравцю комфортніше. В плані лапслоку підлаштовуюсь теж.
Надаю перевагу використанню меседжерів для обговорення гри та просто спілкування — так швидше. Взагалі люблю поговорити та покидатися мемами, але ціную особистий простір, тож за бажанням можемо залишатися в межах приватних повідомлень на форумі.
Ще момент: я в заявці описав, що на Вермайрі залишив Ешлі, але, на відміну від канону, вона вижила, про що ми дізналися уже після знищення Володаря на Цитаделі.

Контакти:

Мова гри:

гостьова, а потім готовий перейти у приватні повідомлення та/або телеграм

укр/рос/англ